7 мільйонів для Портнова обгрунтовані витратами на адвокатів і висновком психолога

У реєстрі судових рішень опубліковано рішення Печерського суду Києва про стягнення з держави Україна 6,8 млн грн матеріальної і моральної шкоди на користь Андрія Портнова.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на текст рішення.

5 березня 2014 уряд Канади включив Портнова до санкційного списку і заморозив його активів. Це сталося на підставі листів ГПУ, Міністерства закордонних справ України і Посольства України в Канаді про розслідування кримінальних справ, в яких Портнов не мав статусу підозрюваного.

Основним доказом завдання Портнову моральної шкоди та визначення її розміру в 1,8 млн грн є висновок за результатами проведення психологічного дослідження від 16 травня 2019 року, складений спеціалістом психологом.

Спеціаліст вважає, що з березня 2014 року і дотепер щодо Портнова вчинювалися цілеспрямовані активні дії, спрямовані на спотворення його особистісного образу, псування його ділової репутації шляхом поширення неправдивих ганебних відомостей, поєднаних із обвинуваченням у скоєнні тяжких злочинів. Зокрема, посадові особи Генеральної прокуратури України, Міністерства закордонних справ України та Посол України в Канаді поширювали інформацію про проведення розслідувань, пов’язаних з Портновим, в той час, коли він не перебував в статусі підозрюваного. Його активи або рахунки в Україні ніколи не заморожувалися та не арештовувалися навіть українськими правоохоронними органами. З 2014 по 2019 рік він вільно користувався в Україні банківськими рахунками, володів банківською карткою та здійснював операції, займаючись підприємницькою діяльністю.

Міністерство юстиції цей висновок критикувало, оскільки  відсутня інформація з приводу кваліфікації експерта, не вказано на якій підставі була проведена експертиза, чи був хтось присутній при проведенні експертизи, та не зазначено які матеріали були використані експертом. Крім того, зауваження викликало те, що психолог проводив дослідження тільки один день.

Однак суд визнав цей висновок достатнім доказом. Зокрема, враховано, що спеціаліст має вищу психологічну освіту, науковий ступінь доктора філософії «юридична психологія», стаж експертно-дослідницької діяльності з 1998 року.

Генеральна прокуратура України повідомила, що Портнов не мав компаній чи рахунків за кордоном, тому санкції не призвели до фактичного заморожування активів. Глава Уряду Канади на підставі звернення іноземної держави може, а не зобов’язаний прийняти рішення про застосування санкцій щодо особи. Тому в ГПУ вважають, що не мають відповідати за рішення урядів інших країн і Портнов міг би стягувати гроші з Канади.

Однак суд вважає, що хоча листи, які направлялися українськими посадовцями і не стали беззаперечною підставою для обов’язкового застосування санкцій міжнародними інституціями, але все ж дали підстави для сприйняття Портнова як особи, яка підозрюється у вчиненні злочинів під час перебування на публічній службі в Україні, а тому безпосередньо пов’язані із вжитими обмеженнями.

Майнова шкода складається із витрат на канадських адвокатів, які представляли інтереси Портнова перед Міністерством закордонних справ Канади та Федеральним судом.

З квітня 2018 по березень 2019 адвокати з фірми ТОВ «МакКарті Тетро» надали послуги на суму 189,8 тис. доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 травня 2019 року становило 5 млн грн.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що Порнтов ще не розрахувався з адвокатами і тільки має зробити це в майбутньому, але не відомо точно коли та в якому розмірі.

Суд  врахував, що Портнов впродовж багатьох років є публічною особою. Зокрема, був народним депутатом України V та VI скликання, заступником Глави Адміністрації Президента України – Керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою, радником Президента України, Першим заступником Глави Адміністрації Президента України, а тому безпідставне поширення інформації про нього як про особу, яка причетна до скоєння злочинів, негативно вплинуло на суспільну оцінку його в очах оточуючих.

Повідомлення про підозру Портнову було складено 29 грудня 2014 року, тобто через дев’ять місяців з моменту застосування Радою Європейського Союзу і Канадою санкцій.

Портнову повідомляли  підозру у справі заволодіння коштами у вигляді заробітної плати в КНЕУ ім. В. Гетьмана і КНУ ім. Т. Шевченка в сумі 137 тис. грн. В університеті Шевченка Портнов працював завідувачем кафедри конституційного права.

1 березня 2016 справу за підозрою Портнова закрили, тому що не встановлені достатні докази для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримання.

Після рішення Конституційного суду 6 березня 2019 НАБУ закрило справу щодо імовірного незаконного збагачення радника президента в сумі 26 млн грн.

Відомо, що є також провадження про можливі погрози народному депутату Богословській з боку Портнова, де останній офіційно підозрюваним не є. 20 лютого 2019 суд зобов’язав ГПУ закінчити розслідування всіх справ щодо Портнова і прийняти рішення про повідомлення підозри або закриття справи. 1 серпня апеляційний суд відмовив прокурору в оскарженні цього рішення.

Раніше Портнов заявив, що не вимагатиме «жодної копійки» з бюджету України і хоче дочекатися, коли «казначейство стягне гроші з заступника генпрокурора Стрижевської, чиновників МЗС і посла України в Канаді Шевченка».

Як відомо, в грудні 2018 Канада відмовилася скасувати санкції щодо Портнова. А суд ЄС ще в жовтні 2015 скасував обмеження і стягнув Портнову 15 500 євро компенсації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *