Суд виправдав екс-керівника ДП «Красилівський агрегатний завод» Петра Королюка за недоведеністю обвинувачення.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12 листопада.
Чоловіку пред’явили обвинувачення за двома епізодами: у заздалегідь не обіцяному придбанні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації доходів (ст.198 КК) і в передачі хабара військовому прокурору Хмельницького гарнізону за непритягнення до кримінальної відповідальності і повернення вилучених на заводі речей, а також грошей та документів його родичів.
У 2013 році держпідприємство уклало договір на виготовлення та поставку до республіки Індія балочних тримачів «БД3-УСК-А» на загальну суму понад 18 млн доларів. Корпуси до цих балочних тримачів в Україні не виготовлялись і ДП «Красилівський агрегатний завод» купувало їх в Росії. У зв’язку із припиненням відносин з Росією, через анексію Криму та агресію у Донецькій та Луганській областях, виконання контракту опинились під загрозою. За зрив контракту держпідприємству загрожували санкції і банкрутство.
Дізнавшись про списання літаків у ЗСУ і здачу їх на металобрухт, в тому числі і приборів «БД3 – УСК», Королюк домовився із заступником начальника логістики з технічного забезпечення – начальника Управління технічного забезпечення логістики командування Повітряних Сил ЗСУ про обмін списаних балочних тримачів на аналогічної ваги та якості металобрухт. Йому повідомили, що списані вироби є у військовій частині А 3013 (с. Грузевиця Хмельницького району) і їх можна обміняти.
29 грудня 2015 року з військової частини на завод було доставлено 28 списаних виробів «БД3-УСК». 28 січня 2016 року працівник заводу поїхав на обмін ще раз. Коли автомобіль повертався, його було затримано правоохоронними органами. Офіційно жодних угод «Красилівський агрегатний завод» з військовою частиною не мав.
У 2016 році за недбале ставлення до військової службової, що заподіяло істотну шкоду, засуджено чотирьох осіб, в тому числі командира військової частини і начальника сховища. В усіх випадках затверджено угоди про визнання винуватості. Щодо начальника управління технічного забезпечення логістики командування Повітряних Сил ЗСУ обвинувальний акт скеровано до суду.
Однак суд вирішив, що ці вироки не є преюдицією та не підтверджують факту не обіцяного придбання Королюком майна, одержаного завідомо злочинним шляхом. Твердження обвинувачення не відповідає об’єктивно встановленим обставинам. Суд виправдав його за відсутністю складу злочину
Раніше, 30 січня 2016 року, під час обшуку службового кабінету директор заводу добровільно видав 18 145 доларів та 2 000 євро, які зберігались у сейфі. Королюк сказав, що це його особисті кошти. Крім того в дочки обвинуваченого вилучено 39 600 доларів та 2930 євро і документи щодо оренди і купівлі нерухомості.
В суді Королюк розповів, що 31 січня 2016 року мав розмову з військовим прокурором, який виявився сином його давнього знайомого. Він просив прокурора повернути заводу комплектуючі для виконання контракту з індійською фірмою, бо інакше заводу загрожували б санкції і банкрутство.
Прокурор поскаржився йому на погане матеріальне забезпечення. На що Королюк начебто запропонував спонсорську допомогу, яку до цього уже двічі надавав військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону. В якості допомоги він запропонував 5 000 грн, на що прокурор засміявся. Тоді він запропонував 5000 доларів і прокурор відповів: «Ви що такий бідний, можете і більше» і пообіцяв порадитись із керівництвом.
2 лютого 2016 прокурор запросив Королюка до себе в кабінет. На зустрічі він просив прокурора також дати можливість підприємству працювати і повернути безпідставно вилучені у його дочки та зятя кошти. Тоді прокурор запропонував написати розписку, що він отримав вилучені в його кабінеті гроші (18 145 доларів та 2 000 євро), які йому насправді не повернуть, і додатково привезти 5000 доларів. Наступного дня Королюк привіз конверт і написав розписку. Після цього його затримали. Обвинувачений вважає, що прокурор його спровокував.
Прокурор говорив, що гроші йому запропонував сам Королюк, а він того ж дня подав рапорт своєму керівництву.
Суд дослідив записи НСРД, з яких видно, що саме прокурор був ініціатором розмови.
1 лютого 2016 Королюк зайшов у кабінет прокурора і сів за стіл навпроти. Прокурор нарікає на велику кількість роботи , висловлює жаль з приводу повернення на службу і запитує: «То що … будемо робити?». На це Королюк, розповідаючи про свої проблеми, відповідає : «Давайте так: те, що Ви у мене забрали і плюс ще», показуючи лівою рукою 5 пальців. Обвинувачений уточнив, що ті, які вилучено – це 18 плюс 2 та просить повернути вилучені у будинку 40 тис., які належать зятю, перестати «трясти завод» та залишити заготовки, обіцяючи ще 5 після виготовлення та продажу виробів: «Мені потрібно щоб Ви зятю вернули, а коли Ви мені залишите ще ці 54 заготовки, я Вам приношу ще». Показує аркуш паперу, який рве на шматки і кладе в кишеню. Прокурор відповідає : «Я думаю, що ми щось рішимо з цим питанням», а в подальшому – «Ну добре, мені з керівником треба переговорити». І запитав : «То коли ми з Вами зустрінемось?». На що Королюк відповів : «Дивіться, п’ятьорку я Вам принесу…, завтра прийду», а прокурор визначив точний час зустрічі – о 10-11 год.
3 лютого 2016 року об 11.05 Королюк зайшов в кабінет, дістав конверт і передав його прокурору. На репліку прокурора «Думаю перераховувати непотрібно» відповів: «Та ну, що Ви». Після цього Королюк під диктовку прокурора написав розписку начебто про повернення йому 18 145 доларів та 2 000 євро.
Вивчивши всі докази суд дійшов висновку, що правоохоронці, отримавши інформацію про можливу пропозицію хабара, не обмежились пасивним розслідуванням, а впливали на Королюка, схиляючи його до вчинення злочину.
Суд вирішив, що знаючи про труднощі заводу з виконанням контракту, військова прокуратура спеціально вилучила гроші і документи в його дочки і зятя, щоб додатково спонукати Королюка до передачі хабара. При цьому суд зазначає, що обвинувачений є людиною похилого віку, інвалідом 2 групи, хворів на тяжку хворобу, понад 41 рік займався суспільно – корисною працею і характеризується виключно позитивно.
Якщо директор ДП «Красилівський агрегатний завод» дійсно запропонував прокурору військової прокуратури неправомірну вигоду, то як слідує із показань самого прокурора, він від такої пропозиції, як того вимагає ч.1 ст. 24 ЗУ «Про запобіганні корупції» не відмовився, не залучив свідків, які перебували у приймальні (сусідньому кабінеті), а відповів, що подумає і сам йому зателефонує.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у п.п.67, 68 рішення від 5.02.2008 року у справі «Романаускас проти Литви» для обґрунтування висновку, що дії працівників правоохоронних органів вийшли за межі пасивного розслідування наявної протиправної діяльності достатньо лише наявності контактів особи, яка раніше не вчиняла злочинів, пов’язаних з корупцією, з працівниками правоохоронних органів з ініціативи останніх. Саме така ситуація склалась, на думку суду, в цій справі.
Крім того, суд встановив порушення підслідності.
Справу розслідували слідчі військової прокуратури Західного регіону України, у відомстві якої працював прокурор-викривач. Таку підслідність справи визначив головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
Посада директора ДП «Красилівський агрегатний завод» не належить до категорії «А» посад державної служби. Суд вважає, що справа була підслідна слідчим слідчого відділення Красилівського ВП ГУНП у Хмельницькій області. Якби посада Королюка належала до категорії «А», то справу мало б розслідувати НАБУ.
Враховуючи всі порушення і встановлені факти підбурювання до передачі хабара суд визнав всі докази обвинувачення недопустимими.
Також суд скасував Королюку запобіжний захід у вигляді 5 млн грн застави і ухвалив повернути кошти заставодавцю.
На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня його проголошення.
20
0
20
20
