Шевченківський суд Києва 1 жовтня продовжив ще на два місяці перебування під вартою полковнику ЗСУ Івана Без’язикова, звинуваченого у державній зраді та участі у терористичній організації.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Суд продовжив арешт до 29 листопада, взявши до уваги доводи прокурора про тяжкість обвинувачення, ризики і переконливість доказів. Суд зазначив, що обставини не змінилися, тяжкість можливого покарання зумовлює ризик переховування Без’язикова від суду. Крім того, свідки судом ще не допитані, а серед них є особи, особисто знайомі з обвинуваченим, які перебували з ним у службових відносинах.
Прокурор Олег Пересада заявив, що тримання під вартою без можливості виходу під заставу є адекватним запобіжним заходом і таким, що повною мірою забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Прокурор вважає, що докази у справі свідчать, що полковник не хотів повертатись на підконтрольну Україні територію, а навпаки намагався вивезти свою родину в «ДНР». Без’язиков заявив, що це відверта брехня.
Адвокат Віталій Титич просив врахувати обставини повернення Без’язикова з полону, його міцні соціальні зв’язки.
«Без’язиков повернувся самостійно. Його сім’я здійснювала заходи щодо його повернення… Обвинувальний акт закінчується епічною фразою… Що у зв’язку з припиненням роботи головного розвідувального управління терористичної організації Без’язиков був звільнений і вирішив повернутися додому… Будуть допитані численні свідки щодо обставин його повернення», – сказав Титич.
Захист вкотре вказував на порушення прокурором встановленого КПК порядку продовження запобіжного заходу. Однак прокурор стверджує, що суд зобов’язаний вирішити питання продовження запобіжного заходу навіть без клопотань сторін. Прокурор посилався на судову практику, зокрема рішення Вищого спецсуду від 23.01.2017, де в мотивувальній частині сказано, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу. Аналогічна позиція є в ухвалі Верховного суду від 27 лютого 2018-го та ще низці судових рішень.
Адвокат Титич пояснив, що ч.3 ст.331 КПК з’явилася, щоб запобігти ситуації, коли суд не розглядав питання продовження запобіжного заходу і особа утримувалася під вартою без судового рішення. На думку захисника, прокурор спотворено тлумачить цю статтю.
У попередньому засіданні суд закінчив дослідження доказів обвинувачення і має перейти до допиту свідків. Однак на 1 жовтня прокурор не привів жодного свідка. Поза засіданням прокурор пояснив, що не ризикнув їх приводити, оскільки сумнівався у явці захисників і що засідання взагалі відбудеться. Крім того головуюча суддя Лідія Щебуняєва в засіданні сказала, що 1 жовтня суд обмежений в часі у розгляді справи.
Наступне засідання призначено на 24 жовтня.
Мають бути допитані шість свідків обвинувачення – це військові, які перебували у полоні разом з Без’язиковим, особи, які намагались визволити його з полону, і колишні учасники «ДНР».
Як відомо, полковник ЗСУ Іван Без’язиков керував розвідкою 8-го армійського корпусу і брав участь у бойових діях на сході країни. У серпні 2014-го потрапив у полон «ДНР». Був звільнений в липні 2016.
За версією обвинувачення, у полоні Без’язиков пішов на співпрацю з терористами і був заступником начальника відділу військової розвідки «ДНР».
Без’язиков перебуває в СІЗО з грудня 2016 року. Його обвинувачують у державній зраді і участі у терористичній організації. За це полковнику загрожує до 15 років позбавлення волі.
Справу Без’язикова слухає колегія Шевченківського суду Києва у складі Лідії Щебуняєвої, Оксани Голуб і Віталія Циктіча.
20
0
20
20
