Вищий антикорупційний суд скасував арешт піску, який перебуває на земельних ділянках в селі Вишеньки Київської області.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 21 листопада.
У вересні цього року антикорупційний суд арештував цей пісок як власність ТОВ «Корпорація Віп Хауз», що є потерпілим і заявило цивільний позов на 465 млн грн. За версією слідства, службові особи Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і ДП «СЕТАМ» за попередньою змовою з прокурорами відділу ГПУ та іншими, невстановленими особами, зловживаючи службовими обов’язками, під виглядом досудового розслідування, не маючи ухвали слідчого судді про дозвіл на реалізацію речових доказів та письмової згоди власника майна, продали пісок за заниженою у вісім разів ціною підконтрольному учаснику торгів.
Також пісок є речовим доказом у кримінальному провадженні №62019100000000094 за фактом незаконного видобутку та реалізації корисних копалин місцевого значення.
У червні 2019 «СЕТАМ» продав 2,6 млн тонн піску за 27,4 млн грн. Покупцем стало ТОВ «Центр білінгових систем». Результати електронних торгів не скасовано. Саме ця компанія як новий власник і оскаржувала арешт піску.
У межах розгляду справи про банкрутство ТОВ «Корпорація «Віп Хауз» у серпні 2019 Верховним судом підтверджено статус річкового піску як безхазяйного, бо хоча він знаходиться на землі, що є власністю «Корпорації Віп Хауз», він намитий без дозволу.
Відтак суд погодився, що потреба в арешті відпала, оскільки власником піску є не «Корпорація Віп Хауз», а «Центр білінгових систем». Цю компанію ЗМІ пов’язують зі структурами сина нардепа Нестора Шуфрича Олександра Шуфрича та бізнесмена й політика Михайла Бродського.
У листопаді-грудні 2014 року той самий пісок обговорювався на плівках з кабінету заступника міністра МВС Авакова – Сергія Чеботаря. На відео керівник ДП «Спецсервіс» МВС Василь Петрівський начебто звітує Чеботарю про продаж піску через фірму-«прокладку». Підприємству МВС цей пісок на реалізацію передала податкова.
За матеріалами кримінальної справи, ДП «Спецсервіс» продало пісок фіктивній компанії за мінімальною ціною.
У 2017 році Петрівський уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Суд дав йому 4 роки позбавлення волі умовно і оштрафував на 17 тис грн. Після вироку він залишився на посаді керівника ДП «Спецсервіс» МВС.
Також публікувалися аналогічні відеозаписи з кабінету Чеботаря, де він обговорював закупівлю рюкзаків з Олександром Аваковим. Згодом Чеботарю і Авакову навіть повідомили про підозру, проте в липні 2018 справу закрили.
Щодо походження відео, то його начебто записувало Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.
На відео також фігурував начальник департаменту фінансового забезпечення МВС Олексій Тахтай. Сьогодні він є державним секретарем Міністерства внутрішніх справ.
У липні 2019 року Тахтай виграв позов про захист честі і гідності до автора матеріалу на сайті «Інфопорт», де згадувалася історія з піском.
Тахтай повідомив, що в ході розслідування кримінального провадження № 42015000000001349 – так званої «справи рюкзаків» або «справи Авакова» – не вдалося належно ідентифікувати всіх учасників розмов відеозаписі, зокрема, відсутня фонографічна експертиза. Запис розмов осіб, начебто присутніх на відео, визнаний в законному порядку змонтованим.
Тахтай зіслався на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василя Кричуна про закриття «справи рюкзаків» від 10 липня 2018 року. У постанові йдеться, що зазначений відеозапис містить ознаки монтажу, про що є відповідний експертний висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки і судових експертиз СБУ № 127/4 від 25.04.2018 року. Згідно з висновком, записи на оптичних дисках є копіями, які були ще і переформатовані в інший формат та під час їх дослідження експертом було виявлено багаторазове несистематичне мерехтіння, що є однією з можливих ознак монтажу. Однак, у зв’язку з відсутністю апарату запису (який було знищено) підтвердити чи спростувати наявність або відсутність ознак монтажу чи інших змін виявилося неможливим.
20
0
20
20
