Полтавський апеляційний суд зменшив суму моральної шкоди, що завдана незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури, суду, з 2,5 млн. грн до 538 тис. грн.
Про це інформує «Судовий репортер» із посиланням на постанову від 6 листопада.
У квітні 2012 року матір позивача лікувалася з приводу хвороби серця у терапевтичному відділенні Кременчуцької першої міської лікарні ім.Богаєвського. За відсутності вільних місць жінку спочатку розмістили в коридорі. Коли син з дружиною приїхав відвідати маму, завідувач відділення повідомила, що на пацієнтку написали скаргу і до неї викликали психіатра. Чоловік побачив, що мамині руки в синцях. Дружина в суді свідчила, що завідувачка відділення кричала, що хвора вже лежала в стаціонарі у березні 2012 року і більше вона «няньчитися» з нею не буде, бо в неї є інші хворі. Лікарка говорила, що у жінки проблеми зі сном і тому інші пацієнти написали на неї скаргу, що вона вночі ходить по палаті і заважає іншим спати. Відвідувач узяв подивитися скаргу, виникла суперечка, лікарка намагалася забрати листок, а чоловік начебто ударив її по руці. Лікарка отримала перелом п’ятої п’ясної кістки лівої кисті. Чоловіка судили за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Він вину не визнавав і казав, що потерпіла сама почала махати кулаками, вдаряючись об меблі і пригрозила писати заяву в міліцію і що її чоловік суддя.
У 2015 році суд виправдав обвинуваченого оскільки докази щодо механізму перелому були суперечливі. Спеціаліст дав висновок, що перелом характерний для удару травмованою кісткою об твердий предмет (стілець, стіл), але малоймовірно, що він виник від удару по кістці у висячому положенні без фіксації. Під час інциденту в палаті був інший лікар, який розповів суду, що тільки чув суперечку і вона була спокійна, а самого конфлікту не бачив. При цьому свідок заперечив, щоб обвинувачений говорив такі слова як: « не сахарна не розтаєш», як це стверджувала потерпіла. Суд зазначав, що свідок є колегою потерпілої, між ними відсутні будь-які конфлікти і він міг би засвідчити факт завдання удару, якби він однозначно мав місце.
Перебуваючи на підписці про невиїзд, обвинувачений мусив звільнитися з роботи в українсько – російському СП «Оборон союз», оскільки не міг їздити у відрядження. Також не міг підтримувати діяльність свого підприємства на території РФ, в нього накопичилися борги до пенсійного фонду і фонду медичного страхування, а також борг перед банком. Його включено до державної бази божників РФ і він не може бачитися зі своїми дочками, які проживають в цій країні.
Після виправдання чоловік звернувся до суду про стягнення моральної шкоди з держави. Він перебував під слідством та судом 3 роки 11 місяців і 10 днів. Його багатодітна сім’я втратила засоби до існування і він мусив продати квартиру, машину, мав витрати на адвокатів. Після інциденту з лікаркою його хворій матері відмовили у лікуванні у відділенні, яке очолювала потерпіла. У численних публікаціях у ЗМІ і новинах на телеканалі «Візит» його називали не інакше як злочинцем. Зрештою, його матір, не витримавши психологічних страждань, закінчила життя самогубством, «у передсмертній записці зазначивши винуватців».
Чоловік пред’явив позов на 25 млн грн, але суд задовольнив його тільки частково.
У серпні 2019 суд першої інстанції, виходячи із глибини, тривалості страждань та обставин справи, вирішив що розмір компенсації не може бути мінімальним, гарантованим законом, і присудив 2,5 млн грн моральної шкоди за рахунок держави.
Однак апеляційний суд вважає, що такий розмір компенсації не є розумним і справедливим і ухвалив стягнути моральну шкоду в потрійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць, тобто 538 тис. грн (43 місяці х 4173 грн. х 3).
20
0
20
20
