Велика Палата ВС опублікувала висновок щодо наслідків несвоєчасного розкриття документів НСРД у порядку ст. 290 КПК України.
Йдеться про те, що суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.
Суд зазначив, що процесуальні документи на проведення НСРД, які на стадії досудового розслідування не було відкрито захисту з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором заходів для їх отримання.
Якщо сторона обвинувачення не вжила заходів на розсекречення процесуальних документів для проведення НСРД і не має їх у розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України.
Висновок Великої палати ВС з’явився у рамках розгляду скарги на вирок, яким громадянина Пакистану засуджено до 11 років з конфіскацією майна за зберігання наркотиків з метою збуту. Адвокат вказувала на невідкриття ухвал на НСРД і порушення принципу безпосередності дослідження доказів. При цьому на засіданні Великої палати ВС прокурор підтвердив, що ухвали на проведення НСРД у цій справі досі не розсекречені і їх неможливо відкрити в суді.
Попри це Верховний суд залишив скаргу без задоволення і вирок без змін. Суд проголосив резолютивну частину рішення. Короткий зміст ухвали також оприлюднено у реєстрі. Повний текст рішення ще не публікувався.
Раніше в ухвалі апеляційного суду йшлося, що ухвали на НСРД не підшиті до матеріалів справи, тому що не були своєчасно розсекречені. Однак апеляційний суд зазначив, що матеріали НСРД вказують на підготовку обвинувачених до злочину, а сам злочин доведено іншими доказами.
Героїн не доставили на судове засідання для безпосереднього дослідження у зв’язку зі неможливістю забезпечити охорону в приміщенні суду. Але наявність наркотику підтверджено протоколами огляду місця події та відеозаписом, протоколами обшуку і затримання, показаннями понятих, протоколами огляду речових доказів за участю понятих, експертними висновками. Те, що вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом – героїном, не заперечували і самі обвинувачені. А компетентність експертів, які досліджували героїн, не викликала сумнівів.
За матеріалами справи, чоловік із Пакистану під видом торгівлі меблями відправив в Україну 10 кілограмів героїну, заховавши його у внутрішніх перегородках трьох імпортованих комодів. Пізніше зберігав товар у себе в квартирі. Інший засуджений – громадянин Іспанії – прибув в Україну і купив комод, де було 6,6 кг героїну. Правоохоронці вилучили цей комод з машини покупця. Чоловік, який продав комод, говорив, що привіз меблі, а потім дізнався, що там героїн, неодноразово частково міняв показання, але підтверджував свою вину. В апеляційному суді він заявив, що визнав себе винним, а оскаржує вирок тому, що за допомогу слідству прокурор обіцяв йому строк позбавлення волі 7 років, а отримав він 11 років, що вважає надто суворим покаранням, оскільки в нього в Пакистані троє неповнолітніх дітей.
20
0
20
20
