Суд виправдав завідуючу поліклінічним відділенням ОКУ «Чернівецький обласний госпіталь для інвалідів Вітчизняної війни» та двох пацієнтів закладу.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 25 лютого.
Лікарці інкримінували, що у березні 2014 вона отримувала хабарі від ветеранів бойових дій в Афганістані. За 5000 грн вона начебто обіцяла сприяти у встановленні інвалідності і за 2000 грн у продовженні інвалідності. На лікаря заявив пацієнт закладу.
Обвинувачення за ч.3 ст.368 КК було висунуто лікарці і двом пацієнтам за ч.2 ст.369 КК.
У суді жінка вину не визнавала і стверджувала, що як голова комісії не могла самостійно вирішувати такі питання, оскільки їх вирішувала комісія. Гроші, за її словами, були благодійною допомогою. Жінка скаржилась на недостатність бюджетного фінансування і практику отримання нею як завідуючою благодійної допомоги від пацієнтів, яка у подальшому оформлювалась належним чином через бухгалтерію. Прямої заборони на отримання грошових коштів та матеріальних цінностей працівниками госпіталю до 18.03.2014 року не було.
Свідки повідомляли, що комісія підпорядковується голові тільки в організаційному плані, однак не при прийнятті рішення і кожен з них самостійно відповідає за поставлений діагноз.
Бухгалтер закладу розповіла, що до 2014 року не було нормативно-правового акту, який би регулював порядок внесення благодійних внесків і працівники могли прийняти кошти від благодійників і самі написати заяву на придбання матеріалів для ремонту.
Суд вирішив, що обвинувачена не була службовою особою, у неї не було організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків. Посада голови лікарсько-консультаційної комісії не є професією чи посадою, а є позаштатною одиницею, посадова інструкція голови ЛКК є виключною добровільною ініціативою самої обвинуваченої а не нормативно-обов’язковим документом, за виконання функції голови ЛКК не передбачено жодних матеріальних заохочень, а за невиконання – стягнень.
Законодавством України не надано самостійних одноособових повноважень голові лікарсько-консультаційної комісії щодо вирішення питання про оформлення та направлення документів хворих на медико-соціально-експертну комісію. Натомість, визначено, що такі рішення можуть бути прийняті комісією ЛКК в цілому.
Як вбачається із показань свідків-членів комісії, обвинувачена до них не зверталась та не віддавала їм жодних вказівок.
Щодо обвинувачених пацієнтів, то на стадії досудового розслідування вони дали показання про вимагання в них хабара.
Але в суді вину не визнали. Один із них відмовився свідчити. А інший пояснив, що неодноразово лікувався у госпіталі, а гроші надав як благодійний внесок, а не хабар.
Показання обвинувачених суд визнав достовірними і такими, що узгоджуються з вимогами закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Суд виніс виправдувальний вирок за відсутністю в діях осіб складу злочину.
Також суд звернув увагу, що пацієнт-заявник неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, що може свідчити про його залежність від правоохоронних органів.
21
0
20
20
